-
1 робити постріл
( з пістолета тощо) take a shot, fire a shot -
2 робити попереджувальний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > робити попереджувальний постріл
-
3 робити смертельний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > робити смертельний постріл
-
4 вистрілювати
I = вистрілити( робити постріл) to fire (at), to shoot (at), to discharge; to go off ( про рушницю)II = вистрілятивистрілювати з рушниці — to let off a gun, to fire a gun
(стріляючи, витрачати патрони) to use up ( all the cartridges)
См. также в других словарях:
стріляти — (робити постріли з вогнепальної зброї), бити, палити, смалити, лупити, чесати, гатити, довбати, довбти (уперто й методично перев. з гармат); строчити (з кулемета, автомата); стукати (неголосно, на відстані); стугоніти (безперервно й сильно) Пор.… … Словник синонімів української мови
стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… … Український тлумачний словник
випалювати — I юю, юєш, недок., ви/палити, лю, лиш, док., перех. 1) Палячи, знищувати все де небудь. || Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність). 2) Палити до кінця, витрачати повністю. 3) Наносити розжареним предметом знак, зображення на що небудь. 4)… … Український тлумачний словник
вистрілювати — I і рідко вистре/лювати, юю, юєш, недок., ви/стрілити і рідко ви/стрелити, лю, лиш, док. 1) Робити постріл. 2) перен. Вискакувати, вилітати з чого небудь із тріском, із силою (звичайно про зерно з колоска, насіння з насіннєвої коробочки, корок із … Український тлумачний словник
випалювати — 1 дієслово недоконаного виду палячи, знищувати все випалювати 2 дієслово недоконаного виду робити постріл, вистрелювати … Орфографічний словник української мови
вистрілювати — 1 дієслово недоконаного виду робити постріл, викидати стебло, стрілку про рослини рідко вистрілювати 2 дієслово недоконаного виду стріляючи, витрачати набої, снаряди; знищувати всіх або багатьох тварин рідко … Орфографічний словник української мови
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
збивати — збити 1) (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого / що н.), знімати, зняти; зрізувати, зрізати, зрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, підсікати, підсікти, здіймати, здійняти (пострілом) 2) (легкими ударами робити що н. м яким,… … Словник синонімів української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… … Український тлумачний словник
примірятися — I прим ірятися див. примірятися. II примір ятися я/юся, я/єшся і примі/рюватися, ююся, юєшся, недок., примі/рятися, яюся, яєшся і примі/ритися, рюся, ришся, док. 1) Спрямовувати знаряддя дії, визначаючи точне місце; націлюватися. || Прицілюватися … Український тлумачний словник